Єпархіальний Інститут душпастирства подружжя та сім’ї свв. Йоакима і Анни

Стрийська Єпархія УГКЦ

Подружжя – колиска та берегиня людського життя

Христос Воскрес!

Дорогі в Христі, у світлі поєднання празника Господньої Пасхи, котра є джерелом християнської надії, та трагедії війни, в котрій український народ героїчно протистоїть звірствам московської орди,  хочемо торкнути найменшої за розміром, проте найвагомішої за своїм значенням клітини суспільства та Церкви – християнської родини.

Наші родини – це основне місце, де кожен з нас переживає усі радощі і тривоги дня, середовище, де ми відкриваємо своє серце, щоб осмислити все, що відбувається довкола нас. Християнське подружжя розпочинає своє існування із таїнства Вінчання (Подружжя), воно є союзом чоловіка та жінки, котрих поєднав Господь. Цей союз має за ціль життя в любові, котре, в контексті подружжя, в собі вміщає два взаємопов’язані аспекти: взаємне добро подругів та народження і виховання дітей. Тут під любов’ю розуміємо не емоцію, не щось виключно тілесне, не індивідуальне особисте щастя, але любов, котра є щирим даром себе для іншого у подружжі, жертовним даром, котрий благословив та скріпив сам Бог.

Християнське подружжя є віддзеркаленням у світі Пресвятої Трійці. І так як Бог створює життя через любов, так само через любов чоловіка та жінки у подружжі народжується нове життя. Бог покликає людину розділити з ним цей дар любові, дар творіння (не лише чогось нового, наприклад нових речей, але чогось більш грандіозного, бути учасником творіння нового життя – дитини). Дитина стає не наслідком виключно статевого співжиття батьків, але плодом їхньої взаємної любові, котру Бог благословив. Коли уважно приглянемося, то побачимо сьогодні є багато подружніх пар, котрі хочуть, але з певних, незалежних від них, причин не можуть мати дітей або тимчасово, або й взагалі. Саме у цьому світлі розуміємо, що дитина – це дар від Бога, котрий маємо належно прийняти і виховати. Якою щасливою є дитина, котра народжується в любові і з любові! Батьки, котрі в любові приймають своїх дітей і в любові їх виховують, можуть бути певними що будуть пожинати плоди своєї любові в період осені свого життя.

Велике зло чинять ті батьки, котрі можуть мати дітей, але відкидають дар батьківства, чинячи аборт або використовуючи засоби контрацепції, бо в своїй суті і одне, і друге коренем має егоїзм. Рівно ж важливим буде зазначити, що інституція подружжя сьогодні теж зазнає непростого фронту війни з боку гендерної ідеології, яка стверджує, що подружжя це не обов’язково союз чоловіка та жінки. По своїй суті, це також війна проти життя, адже, згідно природнього закону, нове життя зароджується тільки і виключно у поєднанні чоловіка та жінки.

І ще одна річ: за час війни в Україні, багато з нас могли чути як спілкуються російські окупанти із своїми батьками та рідними і, можливо відчути глибину пустоти та мороку їхніх слів. Їхні вчинки є відблиском стану їхніх душ, плодом виховання, чи радше їхнього недовиховання. Саме брак нормального християнського виховання, що є плодом самоусунення після народження дитини від обов’язку повноцінного виховання, породив оту внутрішню пустоту. Обставини показують: мало є народити, треба ще виховати!

Тому, що важливо для нас, як для українських християнських сімей, котрі з надією на Бога дивимось у майбутнє: найперше, не забувати про те велике щастя, котре ми маємо – це наші сім’ї, котрі найперше потребують нас, нашої любові, простої, щирої, глибокої, котра несе собою мир від Бога; по-друге, не біймося бути батьками, бо це не тягар, але наш привілей, дарований нам Богом, наша найкраща інвестиція в майбутнє, про яку усвідомлюємо, коли стаємо більш зрілими. Не будьмо лише біологічними батьками, але вкладаймо в серця та уми наших дітей лише те, що є найкраще, дбаймо про їхні душі, цінності, з котрими вони завтра підуть у життя та будуватимуть успішне майбутнє України! Зробімо все, що є в наших людських силах, аби пісня їхнього життя прозвучала без фальшивих нот, аби Господь, Котрий покликав їх до життя та довірив нашій опіці, ніколи про це не пошкодував!

Христос Воскрес!

Електронний PDF варіант тексту: Подружжя – колиска та берегиня людського життя