Єпархіальний Інститут душпастирства подружжя та сім’ї свв. Йоакима і Анни

Стрийська Єпархія УГКЦ

МОРАЛЬНІ НОРМИ – ЗАПОРУКА ЩАСЛИВОГО ПОДРУЖНЬОГО ЖИТТЯ

Господь Бог, Творець неба і землі, дав людині свої закони, певний моральний принцип, на якому має будуватися життя світу та людської спільноти зокрема. Очевидно, Бог найкраще знає, що є Добром, а що є злом. Тому Його дороговкази – це найкращі орієнтири, як ми можемо осягнути Добро та уникати зла у нашому житті.

Людина не завжди готова прийняти ці Божі закони. Дуже часто вона прагне змінити, змоделювати на власний лад все навколо. Останнім часом береться навіть підмінити Правду про себе саму, а також змоделювати образ сім’ї, який Бог задумав і об’явив людині. Новітні ідеології прагнуть заперечити те, що вписане у природу людини та є очевидним. Задля цього вдаються до маніпуляцій, насильно спотворють природу, роблять підміну понять і намагаються всіх переконати, що це і є Божий задум. Людина хоче показатися мудрішою за Бога – а тим самим лише поглиблює своє безумство…

Святий Папа Іван Павло ІІ у Листі до сімей перестерігає, що існують потужні програми – і ми можемо самі це зауважити – які прагнуть зруйнувати інституцію сім’ї. Тому ставлять за ціль заперечити моральні принципи та норми, вкоренити вседозволеність, розмити межі того, що насправді є сім’єю та змішати цей образ із домішками, які його спотворюють. Вони всіма засобами намагаються вкоренити у суспільній свідомості прийнятність безпринципності та неважливість моральних норм. Натомість пропонують будувати стосунки та й все своє життя на основі власних бажань людини. Мовляв, свобода – основний принцип і право, а отже ніякі норми та правила не потрібні, бо вони утискають свободу.

Однак, у такому світогляді є велика несправедливість і зло, яке чиниться людині. Бо це дорога в нікуди. Адже відірвавшись від берега Божих заповідей та християнських цінностей, до якого берега зможемо пристати? Хіба що до тих «правил» і наказів, які дає диявол. Іншої альтернативи не існує! Або ми живемо з Богом і ходимо Його дорогами, або відрікаємося Божого задуму й натомість беремося реалізовувати свої плани, а згодом – задум диявола. Не перший погляд, така позиція утверджує свободу людини. Але з часом така нічим не орієнтована й не підтримана свобода перетворюється на сваволю, а відтак веде до неволі гріха й диявольського полону. Ось до чого провадить відмова від Божого закону.

Це легко перевірити. У цьому кожен може переконатися навіть на власному досвіді. Ось візьмімо основні принципи, на яких, згідно із Божим задумом, має базуватися християнське життя, а зокрема життя подружжя і сім’ї. Кожного разу, коли хтось бодай на крок відступає від Божого закону та порушуємо моральні принципи, відразу погіршується атмосфера у сім’ї, стосунки стають напруженими, замість щастя і радості приходить смуток і незадоволення. Іншими словами, якщо ми відходимо від Божих принципів – а це є ті засади, які дарують нашій сім’ї відблиск Царства небесного – і опускаємося до псевдопринципів виключно людських, а ще гірше диявольських – то ми творимо передумови для того, щоб перетворити сімейне життя у маленьке пекло.

Скасування, недотримання, переступ моральних норм, на який спочиває сім’я, неминуче веде до руйнування. Якщо така тенденція є загальносуспільною, тоді все суспільство проймається рисами пекла, воно перетворюється у культуру смерті –  на противагу культурі життя, яку прагне дарувати нам Господь Бог. Відкинення моральних норм і засад християнського життя – це заперечення Істини про людину та її покликання. Хтось називає це звільненням людини від обтяжливих правил життя. Однак, заперечення Істини  веде до тоталітарного устрою. Поступово людина стає заручником ідей, програм, лозунгів, які насправді не звільняють її, а обумовлюють, як саме має вона думати та діяти, аби не виглядати «білою вороною». У підсумку, це диявол поступово відводить людину та ціле суспільство від Божого закону та штовхає у пастку, яку сам приготував.

Правдива свобода не має нічого спільного із свавіллям і догоджанням власним забаганкам чи пристрастям. Справжня свобода невіддільна від Істини та Відповідальності. А ще вона має бути сповнена правдивої Любові. Лише тоді, як сказав св. Августин, людина може робити все, що хоче – бо її бажання будуть чистими та справді благородними.

 

 

Підготував

о. Орест Демко


ДІТИ, ЯК БОЖИЙ ДАР
ДІТИ, ЯК БОЖИЙ ДАР