Єпархіальний Інститут душпастирства подружжя та сім’ї свв. Йоакима і Анни

Стрийська Єпархія УГКЦ

МАЙБУТНЄ ЛЮДСТВА ПРОХОДИТЬ ЧЕРЕЗ СІМ’Ю

Як пригадують нам католицькі єпископи в Україні: «Сім’я є найстаршою інституцією на Землі. Вона існувала до появи таких видів укладу людського життя, як народ, нація чи держава»[1]. Будучи найстаршою інституцією, за волею Творця, сім’я стала початком усіх інших людських інституцій, без яких існування цього світу є немислимим. За своєю природою, «сім’я є першою та життєдайною клітиною суспільства»[2], відповідно майбутнє суспільства, а відтак і світу є у прямій залежності від сім’ї.

Такій своїй особливості сім’я завдячує головно дару плідності, яку Господь вписав виключно у природу подружжя. Будучи колискою кожного нового життя, вона в той же час стає місцем народження нових громадян. Окрім цього сімя є неоціненним даром для суспільства ще й тому, що вона є «першою і незмінною школою суспільного життя»[3]. Неможливо побудувати здорового народу із осіб, які не мають відповідних задатків до життя у суспільстві. Суспільне життя здійсниме лише тоді, коли його учасники керуються принципом поваги та пошанування щодо іншої особи. Або, як ще кажуть у народі, «коли усі живуть по-людськи». І знову ж таки, де людина засвоює ці чесноти? Головно – у сім’ї.  Про суті «сім’я є найефективнішим знаряддям гуманізації суспільства, вона сприяє побудові світу, чинячи життя справді людським»[4].

Цікавим є також той факт, що важливість та цінність сім’ї виходить далеко за горизонти земного життя. Як зазначають Отці ІІ Ватиканського Собору: «Спасіння людини й людської та християнської спільноти є тісно пов’язане з сприятливими обставинами подружньої і сімейної спільноти»[5]. Більше того, св. Іван Павло ІІ стверджує, що «сім’я покликана до будівництва Божого Царства в історії через участь у житті і післанництві Церкви»[6]. І кожен з нас досвідчив реалізацію цього покликання, коли саме у сім’ї відкрив для себе існування Бога, навчився перших молитов, освоїв ази духовного життя. Не випадково сім’ю називають «Домашньою церквою».

Як бачимо, сім’я є неоціненним даром для людини. Вона приносить фундаменальний внесок у розбудову світового суспільства та Христової Церкви, тому цілком виправданою є теза, що саме вона є шляхом, через який приходить майбутнє.

Однак, не всі сьогодні зацікавленні в доброму майбутньому людини. На жаль, у наші дні існують сили, які прагнуть розхитати основи світового суспільства, з метою легкої маніпуляції людиною. І чи не головною перешкодою у досягненні їхньої цілі є власне сім’я, яка, як вже було зазначено, виступає запорукою міцного суспільства. В одній зі своїх проповідей під час пастирського візиту до Грузії Папа Франциск зазначив, що «сьогодні ведеться світова війна, щоб знищити подружжя»[7]. І той, хто розпочав цю війну – це є представники гендерної ідеології, які різними способами заперечують Божий задум щодо подружжя та сім’ї. Згідно з їхніми переконаннями, подружжя, як союз чоловіка і жінки, – це лише один із багатьох можливих варіантів сімейного життя, а біологічна стать – це доволі відносна річ, якою, при бажанні, можна нехтувати. Все це, зазвичай, подається суспільству під личиною боротьби за свободу вибору людини, в тому числі, вибору власної статі та власної моделі подружнього життя. На цьому можна було б не зосереджувати стільки уваги, якщо б ці думки претендували, скажімо, лише на приватну думку чи на одну із філософських теорій. Небезпека полягає в тому, що «таку антилюдську теорію намагаються перетворити на панівний світогляд і втілити на практиці, іноді нав’язуючи її за допомогою міжнародних засобів тиску на світову спільноту»[8].

На жаль, і Україна не є винятком у цьому. За останній рік в нашій державі все більше з’являється законопроектів, які покликані просувати ідеї гендерної ідеології. По суті це підривання основ українського суспільства та ставлення під небезпеку майбутнього української держави. Сьогодні, як ніколи, кожному з нас «необхідно вникати в суть кожної речі, пізнавати справжню мету певних пропозицій чи закликів, не даючи обдурити себе тим, що представляється під гаслами примарної гідності й свободи чи проголошується як «необхідні кроки» для реалізації певного геополітичного курсу держави»[9].

Просімо у нашій молитві, щоб Господь дав мудрості провідникам української держави, аби завжди пам’ятали, що щасливе майбутнє українського народу приходить через міцну сім’ю, яка вибудовується винятково на подружній спільноті любові чоловіка і жінки, а відтак приймали ті закони, які сприяли б укріпленню та розвитку цієї найстаршої інституції на землі.

 

Підготував

 о. Тарас Бабій

[1] Спільна Декларація Католицьких єпископів України з приводу небезпеки нового ідеологічного поневолення нашого народу, 25 листопада 2015 р.

[2] ІІ Ватиканський Собор, Apostolicam actuositatem, 11.

[3] Іван Павло ІІ, Familiaris consortio, 43

[4] Іван Павло ІІ, Familiaris consortio, 43

[5] ІІ Ватиканський Собор, Gaudium et spes, 47.

[6] Іван Павло ІІ, Familiaris consortio, 49

[7] In difesa del matrimonio. L’appello durantela visita alla chiesa dell’Assunta a Tbilisi // L’Osservatore Romano 3-4.10.2016, c. 6.

[8] Спільна Декларація Католицьких єпископів України з приводу небезпеки нового ідеологічного поневолення нашого народу, 25 листопада 2015 р.

[9] Послання Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ стосовно небезпеки гендерної ідеології, 1 грудня 2016 р, 28.


ДІТИ, ЯК БОЖИЙ ДАР
ДІТИ, ЯК БОЖИЙ ДАР