ДЕСЯТА МІЖНАРОДНА ЗУСТРІЧ СІМЕЙ

Рим 22-26 червня 2022 р.

Доповідь №2

«Супровід подружжь у перші роки спільного життя»

Доповідачі: Eduardo y Mónica González Soriano (Толедо, Іспанія). Одружені сім років. Виховують син Лукас, 2 роки. Едуардо є вчителем молодшої школи.

Моніка – психолог і психотерапевт.

Переклад: о. Орест Демко

Вони разом багато працюють у єпархії Толедо та у своїй парафії. Організовують прощі, катехитичні та євангелізаційні зустрічі. Беруть участь у єпархіальному проекті супроводу сімей у перших роках подружнього життя під назвою Скеля сім’ї (Family Rock).

Перш за все дякуємо Богові за дар бути тут. Хочемо славити Господа нашою маленькою і покірною послугою. Дякуємо також Комісії мирян, сім’ї і життя за їхнє запрошення.

Ми – Едуард і Моніка. Живемо у Толедо, Іспанія. Ми одружилися 18 жовтня 2014 року. Ці сім років були сповнені труднощів, але разом із тим сповнені також радості та цінних зустрічей. Сьогодні ми переконані, що те, що ми зустрінемо, є неймовірно добрим. Ми також усвідомлюємо, що будуть виклики – але ми разом здолаємо їх. Але так було не завжди. Ми скажемо більше про це наприкінці конференції. Однак, вже зараз хочемо сказати, що завдяки супроводу, який ми отримали впродовж цих років, сьогодні ми можемо дивитись одне на одного, зустрічати одне одного і зростати у нашій любові.

Хочемо подякувати Святішому Отцеві. Дякуємо Вам за Вашу увагу до супроводу у перші роки подружнього життя. Святіший Отець присвятив даній темі цілу секцію шостої глави Апостольського послання «Радість любові».

Дякуємо Папі Францискові та Комісії мирян, сім’ї і життя також за нещодавню публікацію книжки Напрямні для подружнього життя (Itinerari catecumenali per la vita matrimoniale). Це документ, який вказує на потребу, яку мають заручені особи та молоді подружжя, щоб можна було оновити душпастирство подружнього життя. Таке душпастирство повинно бути близьким, заангажованим, постійним; воно має провадити до правдивої зустрічі із Христом, з іншими подружніми парами церковної спільноти. У параграфі 74 даного документу сказано: «Необхідно супроводжувати у перші роки подружнього життя і не можна залишати щойно одружені молоді пари наодинці». Дякуємо, дякуємо, бо часто, на жаль, у перші роки життя люди почуваються покинутими сам на сам. Безперечно, Папа проявляє дуже велику зацікавленість у тому, щоб заопікуватися нами. Отже, ми повинні старатися допомогти йому.

Ми пройшли передподружні курси. Ми знали все (принаймні, ми так вважали). Ми з великою любов’ю приготували церемонію нашого весілля. Ми справді мали дуже прекрасне весілля. Було багато радості.

Потім ми повернулися додому. А вдома ми зустрілися з реальністю: жити разом, перебувати далеко від батьківського дому, приймати нові завдання і відповідальність, шукати порозуміння і багато інших елементів буденного сімейного життя. Отож, нам потрібно було створити «МИ». І поступово ми зрозуміли, що щоденне життя вимагатиме зусиль, самовідречення, жертв. І саме тут ми усвідомили, що залишилися самі (перед цими викликами).

У наш час пари одружуються і живуть у гедоністичному, індивідуалістичному, релятивному суспільстві. Тут поширюються ідеї про любовні стосунки, статевість, гроші, насолоду – ідеї, які часто йдуть проти гідності подружжя і сім’ї. Натомість, сьогодні як ніколи потребуємо світла та надії. Не хочемо бути подружжям світським, яке слідує модою теперішньої миті. Ні, ми хочемо бути правдиво таким подружжям, яке Бог задумав для нас. Ми потребуємо нашої матері – Матері Церкви, яка нас приймає, просвічує і супроводжує.

Отож, ми відчули, що залишилися самі. Але не надовго. Бо фактично кілька місяців після нашого шлюбу Господь зробив нам дарунок – дар нового проекту супроводу подружніх пар, який приготувала Комісія життя і сім’ї у нашій єпархії. Цей проект називається Скеля сім’ї (Family Rock). Назва має на увазі сім’ю, основану на скелі. Тут робиться посилання на те, що шлюб є солідним фундаментом сім’ї, основаної на Ісусі Христі. Ісус Христос є тою солідною скелею, на якій потрібно будувати сім’ю. Провідниками у цьому проекті є священники, старші подружні пари та щойно одружені пари. Отож, відштовхуючись від вражаючої молодіжної простоти народжується новий спосіб наблизитися до подружніх пар, із твердим наміром супроводити їх на основі вказівок шостої глави Апостольського послання «Радість любові». Для цього служать різні засоби, молитва, діалог. Завданням є найперше створити групи молодих пар, які будуть супроводжені священником, якого підтримують більш досвідчені подружні пари.

Інша цінна річ, яку пропонує цей проект, це святкування празника св. Валентина кожного року. Папа Франциск запрошує прийняти і святкувати цю подію. Зокрема, пригадуємо параграф 208 послання «Радість любові», де Святіший Отець каже: «До прикладу, свято св. Валентина, яке в деяких країнах краще використовується гендлярами, ніж второпністю пастирів». Ми, подружні пари, святкуємо це свято дуже велично. Робимо прекрасний похід через наше місто Толедо, яке має величне історичне, мистецьке й архітектурне багатство. Це особливий похід. Найперше тому, що це проект, який залучає нас як подружні пари. А також тому, що це проект, який дозволяє нам зустрічатися з іншими парами. Йдеться про прекрасний похід: ми проходимо дорогами повз доми, монастирі, церкви – при цьому ми відкриваємо історії реальних, правдивих пар, чоловіків і жінок, які своєю щоденною тривалою і вірною любов’ю залишили дуже цінний знак; через дарування себе дітям, Церкві, ділам милосердя. І ці їхні знаки все ще залишаються живими у місті. Після походу на завершення свята маємо зустріч і подружню молитву.

Починаючи від дошлюбних курсів, молоді пари, які долучаються до проекту Скеля сім’ї, пропонують іншим подружнім парам і нареченим у нашій єпархії долучитися до проекту перед і також після шлюбу. Будучи свідомими, що супровід не вичерпується у день шлюбу, а навіть більше – такий супровід стає суттєвим визначальним для того, щоб усвідомити, що означає любити одне одного назавжди, і щоб зростати у подружній любові.

Маємо зазначити, що на початку ми думали так: оскільки ми вже пройшли передподружні курси, що більшого може дати нам ось такий супровід? Однак, потім усвідомили, що потребуємо ще багато чого, ми хотіли чогось більшого від нашого шлюбу. Самі ми не могли зробити багато. Отже, ми потребували супроводу. Ми хотіли переживати наш шлюб не лише добре – ми хотіли переживати його в повноті. Отож, ми зрозуміли, що ми  подібні до рослини, яка має в собі цінне насіння. Однак, це насіння потребує добрива, поживи, води, світла, щоб могти зростати, набиратися сили та принести плоди. Ми, молоді подружні пари, попросили нашу Матір Церкву такого супроводу, який дозволяє нам живитися, приймати, мати світло, поділяти (щось цінне), бути плідними у нашій інтимності. Розгляньмо усі ці аспекти один за одним.

Пожива. Нам потрібно живитися – але здоровою, доброю, правдивою і солідною (солідо) поживою. Маємо потребу глибше пізнати життєві фази, які проходитиме наше подружжя. Від ідентичності дитини ми перейшли до ідентичності чоловіка і дружини. І це має принести усвідомлення того, що означає бути поєднаними в одне тіло. Ми вперше розпочали спільне життя, з усім, що це потягає за собою: порозуміння, приймання рішень разом. Ми створили нову сім’ю, створили «МИ», спільний проект. Отож, йдеться про те, щоб в реалізувати те, ідеал чого ми мали, коли готувалися до шлюбу. Йдеться про те, щоб у правді поглянути на те, чого ми прагнули. Йдеться про те, щоб перейти від любові романтичної, яка є ефімерною, до любові зрілої і автентичної. Папа Франциск попереджає нас і каже, що однією із найсерйозніших небезпек для молодих подружь є саме брак мотивації.

Нам потрібен супровід, щоб розпізнати правдиве значення подружжя, його сакраментальний і трансцидентальний виміри у покликанні до святості. Ми приходимо до того, що інша особа не існує для того, щоб обтяжувати моє життя, натомість він є даром від Бога, допомогою, щоб добре пройти шлях до святості. Отже, вона є даром для мене. Ми всі маємо швидкі темпи життя: працюємо, турбуємося про дім, опікуємося дітьми. Ми призупиняємося насправді рідко, мало вдивляємося одне в одного, мало часу проводимо разом. А нам потрібно осмислити так багато питань, пов’язаних із сім’єю, розподіл обов’язків, сімейний бюджет, праця, вільний час, дружба, виховання дітей. Ми повинні створити наш спільний проект, маємо разом приймати рішення, взаємно підтримувати одне одного, взаємно шукати блага для свого подруга. Маємо також потребу бути проінформованими і про ризики, через які проходить сучасна сім’я – про все те, що відвертає наш погляд від подружжя і спрямовує на себе. Отже, маємо спромогтися побачити велич того, що ми отримали.

Ми потребуємо також роздумати над тим, як провадити діалог, зрозуміти, що я можу любити лише те, що пізнав, а це вимагає бути дуже близьким до серця свого подруга, до його бажань і до його зранень, до того, що приносить йому біль і спричиняє страждання, до його бажань і проектів. Ми повинні мати пріоритетний якісний час, у якому можемо бути близькими, щоб розуміти та приймати подруга. Маємо бути здатними генерувати правдиву зустріч, у якій шукаємо блага для подруга і прагнемо допомогти йому ставати щораз більше самим собою. Потребуємо також говорити про статевість. Ми живемо у суспільстві, у якому дуже багато говориться про секс – але насправді про нього не знається нічого. Для нас стало фундаментальним віднайти глибину подружніх стосунків, наскільки цінним є ця зустріч любові, наскільки сопричастя між подругами є моментом дарування себе: є прийняттям і даруванням. Усвідомити, що коли любимо одне одного, то ми беремо участь у любові Божій на вівтарі, приготовленому із прихильності та посвяти. Молоді подружні пари потребують відкрити для себе красу статевого співжиття, потребують віднайти одне одного яко взаємний дар у їхній відмінності та взаємодоповнюваності. Ми маємо відкрити для себе велич чоловічості чоловіка і який дар це несе, а відкрити також красу жіночості дружини. Мій чоловік не є моїм ворогом – він мене доповнює.

Маємо потребу супроводу також у питаннях, які стосуються виміру нашої плідності, великодушної відкритості нашого подружжя, щоб дозволити вести себе шляхом пізнання нашої плідності, щоб творити справжню зустріч, яка поважає нашу гідність подругів. Для нас стало фундаментальним отримати підтримку, супровід у вивченні природніх методів розпізнавання плідності, які зближують нас, допомагають краще пізнати одне одного, дарувати себе взаємно та щиро любити. Але найперше потребуємо бути супроводженими у персоналізований спосіб, який враховує унікальність нашого подружжя. У перші роки подружнього життя можна переживати болючі ситуації: аборти, небажана вагітність, неплідність, хвороби та інші особисті чи подружні кризи. Отже, потребуємо супроводу, щоб могти зустріти усі ці виклики, щоб пережити це разом, щоб зцілити зранення і щоб знайти підтримку Бога у такі моменти.

Ми, молоді подружні пари, потребуємо щоб нас живили і ми потребуємо приймати. Пригадую, як кілька тижнів перед одруженням, після Літургії різні люди підходили до нас, щоб поцікавилися, як проходить підготування до весілля. І одна з таких пар наполягала, щоб ми насолодилися цим днем, бо він має стати найщасливішим днем нашого життя.

Інша пара підійшла до нас і сказала: «День вашого шлюбу не має бути найщасливішим днем вашого життя. Так, це буде прекрасний день. Однак, краще настане опісля. Я б ніколи не проміняла моє теперішнє подружнє життя – 20 років після шлюбу – на день нашого весілля», – сказала жінка. «Сьогодні я люблю свого чоловіка набагато більше, ніж любила його в день шлюбу», продовжила вона.

Ці слова вразили мене. Ця пара давала нам свідчення любові. Отже, ви, досвідчені подружні пари, є світлом, порадою, прикладом; ви є моделлю зрілої любові, щедрості, зразком, як треба переживати труднощі; яким має бути молитовне життя.

Отже, ми, молоді пари, потребуємо вашої щедрої присутності, потребуємо допомоги, яку можете надати нам, щоб заохотити зростати в любові. Ви навчили нас, що правдива любов – це дарувати себе іншому; правдива любов – це вміти бачити гідність і красу іншого із великим зачудуванням. Правдива любов – це рішення любити день за днем. Отож, залучити пари із більшим досвідом у супровід подружь, які є на початку спільного життя, стало для нас визначальним, щоб ми змогли пройти труднощі та сприяти зросту нашої любові. Тому залишайтеся з нами!

Ми, молоді пари, дуже потребуємо священників. Сьогодні зранку ми слухали свідчення про сопричастя між подружніми парами та священником. Дякуємо за те, що розповіли нам! Ми потребуємо світла, супроводу у нашій мандрівці любові, духовної допомоги у розпізнаванні, підтримки та супроводу перед обличчям труднощів. Для нас є вповні суттєвими й визначальними ті роки шлюбу. Ця підтримка стала фундаментальною, щоб наблизити нас щораз більше до любові, до пошуку блага; щоб ми змогли справді зустріти Христа й щоб віддатися у Його обійми.

Священники! Приходьте до наших домів! Хтозна, може ми вміємо гірше куховарити, а може ви споживаєте таку ж саму їжу в себе вдома чи може запропонуємо вам нашвидкоруч зготовлену піцу – але це добре, це добре, коли ви вечеряєте з нами. Ми зараз говоримо про вечерю, бо ми іспанці і, як знаєте, трапеза є важливою для нас, однак важливою є також сієста, тому ми не говоримо про обід, а надаємо перевагу говорити про вечерю. Ми потребуємо вашого приймаючого погляду, погляду, який не судить. Потребуємо ваших обіймів, щоб ви уважно вислуховувати нас, потребуємо вашої дружби, батьківства, вашої неофіційної поважності, вашої близькості та присутності Христа у вас.

Бог пригорнув нас, адже дарував нам священника дуже близького, священника, з яким ми змогли відкрити нашу інтимність, розділити наші труднощі, наші турботи, наші страждання; священника, якого можемо покликати у момент кризи, священника, який справді має в серці наше подружжя; священника, який став справжнім інструментом, справжнім якорем спасіння для нас. Його любов до нашого подружжя стала відблиском любові Божої, стала прикладом взаємної любові.

Ми, молоді подружні пари, потребуємо ділення, прагнемо переживати нашу подорож віри у спільноті, разом з іншими молодими подружніми парами, з якими можемо роздумувати, молитися і разом живитися Божим словом та навчанням Церкви про подружжя і сім’ю. Але потребуємо інших пар також для того, щоб разом проводити дозвілля. Упродовж цих років для нас було фундаментальним належати до нашої групи, яка допомагає нам зростати, шукати блага. Група, на яку ми опираємось, з якою молимось, група, у якій ми разом беремо участь у церковному сопричасті.

Останні сім років ми зустрічалися раз на місяць, а також організовували триместральну зустріч. На цих зустрічах молимось, разом роздумуємо над певними темами й ділимось тим, про що розмовляємо у нашому подружжі. І все це робиться під супроводом старшої подружньої пари та священника. Зазвичай маємо когось, хто опікується дітьми, адже наші сім’ї з часом зросли.

Ми потребуємо глибокої близькості з Богом. Він Той, Хто любить, зцілює і спасає нас. А ми створені, щоб відображати Його славу, щоб бути Його образом, сповнити образ нашого подружжя. Хочемо любити Бога лише люблячи одне одного як подружжя. Хочемо бути подружжям, яке Він забажав для нас. Хочемо пізнати Його у нашій молитві. Хочемо розділяти з Ним нашу інтимність, те, що маємо в серці. Молитва змінює наш погляд і наше серце. Особиста молитва очищує, спонукає закохуватись. Подружня молитва віднаходить нас, зцілює нас, зближує нас, спонукає зростати і любити. Божа присутність стає більш видимою у нашому подружжі.

Наблизитись до Бога означає наблизитись до Таїнств, зокрема до Пресвятої Євхаристії і Сповіді. І це є те, що цілковито відроджує наше подружжя.

Зрештою, ми, молоді подружжя, маємо бути плідними для нашої спільноти, парафії, єпархії. Потребуємо сопричастя з іншими сім’ями, але також потребуємо дарувати себе іншим. Потребуємо брати участь у парафіяльному служінні, щедро дарувати те, що Бог у свою чергу з великою любов’ю дарував нам. Можемо свідчити молоді та зарученим парам те, що Господь робить у нашому подружжі. Ми також можемо бути світлом і надією.

Ці роки стали цінним часом супроводу нашого подружжя. Проект, про який ми вам розповідали, заторкає усі ці аспекти й подружні пари отримують щомісяця нову тему для вивчення – йдеться про теми, які показують, що діалог молодої подружньої пари має зосереджуватися на змісті. Зрештою, подаються матеріали, організовуються відео форуми читань, різна активність для одружених, питання для діалогів, запрошення до молитви. Увесь цей матеріал дораджує групі працювати, зустрічатися разом із священником і поглиблювати розуміння, наприклад, послання “Радість любові”, катехизм папи Івана Павла ІІ (про шлюб і сім’ю) та інших документів Церкви. По завершенні всього цього молимося разом подружню молитву перед Найсвятішими Тайнами. Маємо реколекції раз на три місяці. І кожного року святкуємо свято св. Валентина як свято любові. Кожного літа беремо участь у зустрічах сімей у Фатімі, які організовують різні єпархії. Співпрацюємо у проектах, які організовує Комісії мирян, сім’ї і життя та багато іншого. Ну і запрошуємо до свого дому священника на вечерю.

Насправді те, що нас спасло, зробило сильними й спонукало зростати як подружня пара – це правдива зустріч з Богом. Він Той, Хто любить нас, Хто бажає нашої любові, Хто кличе нас до святості, щоб ми були відображенням Його слави. Бог має завжди бути у центрі подружжя.

Господи, хочемо присвятити Тобі наше подружнє життя!

Ми, однак, свідомі, що все це було б неможливим без нашої Матері – Церкви. Отож, дякуємо нашій парафії, нашій єпархії, Комісії мирян, сім’ї і життя! Дякуємо проекту супроводу подружніх пар у перші роки спільного життя, який створила Комісії мирян, сім’ї і життя! Дякуємо нашим батькам, бабусям і дідусям, які дали нам приклад прекрасної і зрілої любові через свої подружжя! Дякуємо священникам, які є світлом і провідниками! Дякуємо нашим духовним провідникам! Дякуємо старшим подружнім парам, які супроводжують нас і дають досвід свого подружнього життя! Дякуємо також нашій групі подружніх пар, які стали для нас правдивим даром! Дякуємо всім тим, хто є поруч день за днем у цій подорожі до святості!

Дякую моєму чоловікові, який є моєю допомогою!

Дякую моїй дружині, яка спрямувала мене зростати й зустріти Бога!

І, звичайно, слава Богові!

Завантажити доповідь: №2 Супровід подружжь у перші роки спільного життя