Єпархіальний Інститут душпастирства подружжя та сім’ї свв. Йоакима і Анни

Стрийська Єпархія УГКЦ

о.Орест Демко: Значення методів розпізнавання плідності у житті подружньої пари

Методи розпізнавання плідності, з фізіологічної точки зору, мають діагностичний характер. Вони дозволяють жінці розпізнати плідні й неплідні дні впродовж менструального циклу. Спостерігаючи за певними ознаками та симптомами, які називаємо важливими показниками плідного періоду, жінка самостійно визначає періоди, коли може відбутися зачаття дитини. Така можливість розпізнавати плідні дні менструального циклу є для подружньої пари підставою, щоби влаштувати свої відносини, зокрема статеве співжиття, відповідно до природньої динаміки жіночого організму, шануючи при цьому правду про сутність людської статевості.

Зазвичай про методи розпізнавання плідності (їх ще називаємо методами природнього планування сім’ї) говориться у контексті роздумів про відповідальне батьківство. Тобто тоді, коли постає питання, яким чином подружня пара має регулювати питання народження дітей. Однак, цей контекст не вичерпує повноти сутності природніх методів, адже вони відіграють ще одну дуже важливу роль в житті подружжя, і над цим варто замислитися.

Ці методи називаємо «природніми» не лише тому, що вони беруть до уваги біологічний ритм плідності жінки. Даний термін має ще глибше значення. Він означає, що таке рішення подружньої пари співпадає із природою людини. Адже людина – це нерозривна єдність тіла і душі. Рішення подругів прийняти у своє життя динаміку цих методів є співзвучне із природою подружньої любові, яка кличе їх до цілковитого взаємодарування і готовності прийняти кохану особу у всій повноті, не відкидаючи жодної особливості або властивості, а в даному випадку йдеться про дар плідності. Отож, рішення чоловіка та жінки застосовувати методи природнього планування – це вибір стилю життя, який найкраще потверджує «людську» сутність статевості та дітородження.[1]

Методи розпізнавання плідності дозволяють реалізовувати подружні відносини таким чином, щоб з повагою сприймати іншу особу, ніяк не применшуючи, не спотворюючи і не руйнуючи її природного біологічного виміру. Така постава відкидає будь-які фармакологічні чи механічні маніпуляції, покликані відмінити певні характеристики плідності людини. Використання різних фармацевтичних препаратів та хірургічні втручання є оправданими лише тоді, коли вони утверджують добро цілого організму і людини загалом. Саме природні методи творять передумови для того, щоб трактувати біологічний вимір особи з належною повагою, натомість контрацептивно-абортивний стиль життя криє у собі ризик і шкоду для фізичного здоров’я і психологічного добробуту людини. [2]

Методи розпізнавання плідності не пропонують «техніки» для реалізації статевого акту, натомість запрошують подружню пару прийняти певний стиль життя, базований на зрозумілих і для всіх прийнятних цінностях. [3] Вони пропонують таку динаміку стосунків, яка дозволяє подругам бути завжди відкритими одне на одного та здатними постійно зростати й поглиблювати подружню єдність. Звичайно, для того, щоб увійти в атмосферу природніх методів, необхідні – принаймні в мінімальній мірі – розуміння їх сутності та бажання дотримуватися певних правил. Необхідно також плекати в собі чесноту стриманості, щоб належно переживати періоди, коли потрібно утримуватися від статевих відносин, і при цьому продовжувати особистісне спілкування та зберігати гармонію подружніх стосунків.

Звичайно, така динаміка життя подругів вимагає постійного утвердження і поглиблення згаданих рис і чеснот. Але правдою є і те, що якраз внутрішній зміст методів надає подружжю необхідний ресурс та енергію для такого зросту: природні методи змінюють чоловіка й жінку, їхню ментальність, ставлення одне до одного та дозволяють розкрити багатство й потенціал, який криє у собі Таїнство подружжя. Таким чином те, що на перший погляд видається непідйомним викликом для подружньої пари, насправді є джерелом і основою спільної життєвої дороги та щораз сильнішої і всеохоплюючої єдності. Подружні стосунки стають щораз багатшими. Методи природнього планування сім’ї зміцнюють відносини чоловіка та жінки, оскільки стоять на сторожі Правди про подружню любов. Чоловік та жінка разом навчаються поважати статевість одне одного. [4]

Вивчення і впровадження у подружні стосунки методів розпізнавання плідності утверджує стиль життя, який радикально відрізняється від того, що його пропонує ментальність контрацептивно-абортивна. Методи природного планування сім’ї вчать подружню пару щораз більше цінувати й належно приймати дар плідності та батьківства, поважати одне одного і з трепетом ставитися до людського життя, а разом з тим подружжя вчиться цінувати й приймати любов, яку Господь Бог виявляє до них. Така реалізація статевості не закриває нікого на власних бажаннях і пристрастях, а навпаки відкриває на потреби коханої людини, утверджує бажання правдивого добра іншій людині та відкриває подружню пару на дар нового життя.

На відміну від контрацептивно-абортивного стилю реалізації подружньої любові, природні методи бережуть статеве співжиття від баналізації, упредметнення чи навіть приниження. Методи дарують подружній парі можливість повного задоволення від статевого співжиття без застосування сторонніх засобів і без страху-тривоги за «небажані» наслідки. Така повнота дарування під час неплідного періоду заохочує віднаходити все нові способи висловити свою любов у плідні дні, коли подружжя вирішує утримуватися від статевих відносин. Природні методи надихають подругів до діалогу й до постійних роздумів над тим, яким добром є для них їхнє подружжя і їхня єдність. А часто буває так, що коли подружжя вирішує жити за динамікою природніх методів, у них появляється бажання народити дитину, навіть попри те, що вони багато років приймали контрацептивні препарати або вчинили аборт. [5]

Контрацептивний стиль життя передбачає, що хтось один із подругів – переважно це жінка – має обов’язок дотримуватися певних правил (з усіма відповідними наслідками!), щоби секс був легкодоступним. Натомість природні методи передбачають, що і чоловік, і жінка формують адекватне ставлення до статевих відносин та спільно зростають у пізнанні правдивого значення і сутності людської статевості. Зростає відчуття відповідальності за власне подружжя, особливо це стосується чоловіка, який завдяки своїй дружині та разом із нею розуміє динаміку її менструального циклу. Подружня пара розвиває щирий відкритий діалог, і це провадить їх до усвідомлення того, що статевий акт не є самоціллю, натомість найважливішим є досвід глибокої інтимної єдності чоловіка та дружини через тілесність. [6]

З одного боку, природні методи спричиняють зміну поведінки й ментальності чоловіка та жінки. З іншого боку, необхідно почати міняти стиль життя, щоб зрозуміти й «спробувати» сутність того, який напрямок подружніх відносин пропонують ці методи, а відтак усвідомити їх високу цінність і здатність по-справжньому щораз глибше єднати подругів. Основним покликанням природніх методів планування сім’ї не є контролювати, коли і скільки дітей має народитися в сім’ї, а берегти автентичність подружньої любові та застерегти статеве життя подружньої пари від егоїзму та від рабства інстинктивних імпульсів.

 

[1] Див.: E. Giacchi, «L’insegnamento dei metodi naturali come pedagogia dell’amore e cultura della vita», in L. Scaraffia (ed.), Custodi e interpreti della vita. Attualità dell’enciclica Humanae vitae, Lateran University Press, Città del Vaticano 2010, 166.

[2] Див.: E. Sgreccia, «Regolazione naturale della fertilità umana: considerazioni etiche», in S. Mancuso, La regolazione naturale della fertilità oggi, P.F.A. Van Look, Vita e Pensiero, Milano 1992, 299.

[3] Див.: E. Giacchi, «L’insegnamento dei metodi naturali come pedagogia dell’amore e cultura della vita», in L. Scaraffia (ed.), Custodi e interpreti della vita. Attualità dell’enciclica Humanae vitae, Lateran University Press, Città del Vaticano 2010, 166.

[4] Див.: G. Buono, P. Pelosi, Bioetica – Religioni – Missioni. La bioetica a servizio delle missioni, Editrice missionaria italiana, Bologna 2007, 266.

[5] Див.: V. Navarretta, «Comportamenti sessuali ed esperienze sull’addestramento all’uso ai metodi di NFP», in S. Mancuso, La regolazione naturale della fertilità oggi, P.F.A. Van Look, Vita e Pensiero, Milano 1992, 308.

[6] Див.: G. Buono, P. Pelosi, Bioetica – Religioni – Missioni. La bioetica a servizio delle missioni, Editrice missionaria italiana, Bologna 2007, 267.

о. Орест Демко