Христос Воскрес!

Сьогодні говоримо про важливу справу гідного християнського виховання у сімї. Цей обов’язок постає вже із природнього права і закріплений у Божому законі. Виховання наступних поколінь було і залишається приорітетним завданням у процесі розвитку людської спільноти на землі. Передання знань, традицій, навичок, вмінь було і залишається основою для розвитку людства загалом.  Але найголовніше завдання полягає у тому, щоб розкрити майбутнім поколінням зміст самого існування людини тут на землі. Пояснити для чого людина живе і куди вона йде після свого земного життя. Пояснити як людині слід поводитися тут на землі, щоб успадкувати щасливу вічність, яку Бог Отець створив для своїх дітей ще на початку світу.

            Пошук відповідей на ці принципово важливі питання починаються ще у сімейному та родинному колі малої дитини. Лише сім’я та родина є першою і найважливішою світоглядною школою життя дитини. Лише сім’я та родина є фундаментом та основою для  виховання цінності та гідногості людської особи на засадах християнської моралі.

            Сьогодні перед кожною сім’єю постає цілий ряд викликів та питань про те, як саме реалізувати та виконати цей важливий обов’язок. Одні не розуміють в чому саме полягає суть християнського виховання. Інші вважають, що достатньо лише нагодувати і зодягнути дитину, а все решту має виховати школа, Церква або ще хтось там… . Частина батьків скаржаться, що  конкурентами у вихованні їхньої дитини  є гаджети і інші засоби соціальної комунікації. Інші запитують на що  саме слід звернути особливу увагу у вихованні дітей, як зміцнити їх зв’язок з Богом…?

            Найперше слід зрозуміти наступне:

• Ключем до відповіді на ці запитання є “практична дисципліна”, яка полягає у діях, а не словах. Діти та молодь багато чують про Творця і Святі Заповіді у школі, на катехизації чи у Храмі, але не бачить цього підтвердження у вчинках дорослих. Слова батьків ніколи не замінять вчинків. Коли зустрічаються із слабкістю та лицемірством дорослих, то це згіршує дітей і відштовхує молодь. Інколи дорослим слід мати відвагу визнати власні слабкості, засудити їх (а не виправдовувати) і сказати як має бути правильно. Відкритість та щирість є ліком для багатьох ран.
• Жодні інші інституції не замінять батьківського слова та материнського повчання. Митрополит Анрей Шептицький казав: “Якщо батьки не навчать змалечку молитися дитину, не приведуть її до Храму Божого, то часто школа і Церква є безсила у подальшому вихованні цієї дитини”.
• Комп’ютерні технології увійшли в наше життя. Багато різної інформації читають діти та молодь. Багато знань отримують. Відповіддю тут буде мудрість. Знання – це що і як робити, або не робити. А мудрість – це розуміння для чого треба щось робити і для чого слід жити. Один древній мудрець писав, що “знання слід мати не многоє, а потрібноє” від многоти знань мудрість не приходить. Християнський світогляд, – ось відповідь як із “інформаційної павутини” вибирати корисне і відкидати шкідливе. (Заповідь злих писань не читати залишається актуальною і сьогодні, – сюди відносяться і злі відео). Слід в дитини формувати християнський світогляд. Християнський світогляд дозволить не “втопитися” в морі сучасної інформації.
• Ціль батьківського виховання – це зріла, гармонійна, моральна особистість. Цього досягається через живу віру у Христа. Коли дитина буде вивіряти кожне своє земне рішення керуючись Заповідями Божими, очікуючи воскресіння мертвих і приходу Христа у Славі, тоді її життя буде повне змісту та Божественної мудрості. Ось тоді буде досягнена справжня суть батьківського виховання.

P.S: Христос казав: “Пустіть дітей! Не бороніть їм приходити до мене, таких бо є Царство Небесне ” (Мт. 19, 14).

Автор: о. Тарас Костик